Гусенична міна

Під час Другої світової війни в німецькій армії (Wehrmacht) використовували три дистанційно керованих Гусеничні міни: легку Goliath (Sd.Kfz. 302/303a/303b), середню Springer (Sd.Kfz. 304) і важку Borgward IV (Sd.Kfz. 301).[7] Їх завданням було перенесення під броньовим захистом заряду вибухівки до цілі та її підрив.

 

Goliath Гусенична міна
Британські солдати поруч з захопленими німецькими Goliath.   [2] 1


Демонстрація гусеничної міни Goliath в “Die Deutsche Wochenschau”
(тижнева німецька кінохроніка, 1944).   [13]

Електричний привід був використаний для Goliath на початковому етапі, але пізніше він був замінений на бензиновий двигун. Goliath був спроможний нести 75-100 кг вибухових речовин. Загалом було виготовлено 7564 одиниць Goliath.

 

Springer Гусенична міна
Springer в танковому музеї Бовінгтон (Великобританія).   [6] 2

Springer був спроможний нести 330 кг вибухових речовин. Водій, який міг сидіти в задній частині Springer, вів міну якнайближче до цілі. Остання частина шляху на підході до цілі та детонація заряду контролювалася за допомогою провідного або безпровідного пульта дистанційного управління.[5]

 

Borgward IV Гусенична міна
Borgward IV в німецькому музеї танків в Мюнстер (Німеччина).   [9] 3

Borgward IV [8] 1 була найбільшою з гусеничних мін і єдиною, яка була здатна випускати свою вибухівку до підриву (дві менших міни знищувались під час підриву їх вибухівки).

Слід відзначити, що всі вказані гусеничні міни з дистанційним керуванням мали однакові проблеми – вони були дорогими і не дуже надійними.

 

Посилання:

1. Goliath tracked mine. – Режим доступу: http://en.wikipedia.org/wiki/Goliath_tracked_mine .
2. British soldiers with captured German Goliath tracked mines. – Режим доступу: http://en.wikipedia.org/wiki/File:Mini-tanks-p012953.jpg .
3. Голіаф (самохідна міна). – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B0%D1%84_%28%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%29 .
4. Голиаф (самоходная мина). – Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%B0%D1%84_%28%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%B0%29 .
5. Springer (tank). – Режим доступу: http://en.wikipedia.org/wiki/Springer_%28tank%29 .
6. Springer Demolition Vehicle. – Режим доступу: http://en.wikipedia.org/wiki/File:Springer_Demolition_Vehicle.jpg .
7. Borgward IV. – Режим доступу: http://en.wikipedia.org/wiki/Borgward_IV .
8. The Office of the Chief of Ordnance, Washington D.C. // Catalog of Enemy Ordnance Material, Part 1, Page. – 1945. – Режим доступу: http://en.wikipedia.org/wiki/File:Borgwarth_IV.pdf .
9. Schwerer Sprengladungsträger B IV.JPG. – Режим доступу: http://en.wikipedia.org/wiki/File:Schwerer_Sprengladungstr%C3%A4ger_B_IV.JPG .
10. Инженерные боеприпасы // Армия Германии (Die Wehrmacht) // Легкий носитель взрывного заряда Sd.-Kfz.303a. – Режим доступу: http://www.saper.etel.ru/mines-4/goliath-303a.html .
11. Танкетка-торпеда “Goliath” Sd.Kfz.302/303. – Режим доступу: http://battlefront.ru/view_articles.php?id=263 .
12. Голиафы Костровского леса. – Режим доступу: http://forum.kenig.org/viewtopic.php?f=9&t=838 .
13. YouTube // Goliath tracked mine, German anti-tank weapon (1944). – Режим доступу: http://www.youtube.com/embed/cpwV0OYg1J4.
14. Deutsches Bundesarchiv (German Federal Archive) // Picture database. – Режим доступу: http://www.bild.bundesarchiv.de/ .
 

Див. також: Телетанк, Радіокерований катер Linse

 


 
1 Як робота федерального уряду США, зображення знаходиться в суспільному надбанні.
2 Автор, Андреас Мельхорн (Andreas Mehlhorn), власник авторських прав на цей твір (виконаний 28 травня 2003), добровільно опублікував його на умовах таких ліцензій:
Дозволяється копіювати, розповсюджувати та/або модифікувати цей документ на умовах ліцензії GNU FDL версії 1.2 або більш пізньої, виданої Фондом вільного програмного забезпечення, без незмінних розділів, без текстів, які розміщені на першій та останній обкладинці. Копія ліцензії знаходиться у розділі GNU Free Documentation License.
3 Ця робота внесена Автором у суспільне надбання.