Перші в світі радянські марсоходи мали назву: Прилад оцінки прохідності – Марс (ПрОП-М). Вони були спроектовані і виготовлені ЗНДІтрансмаш, головний конструктор – Олександр Леонович Кемурджіан.[1] Два автоматичних марсохода досягли поверхні Марса в 1971 році під час місій «Марс-2» і «Марс-3». Жоден з них не виконав свою місію.[3]

Автоматична міжпланетна станція «Марс-2» була запущена 19 травня 1971 року, спускний апарат розбився при посадці на планету 27 листопада 1971 року. Автоматична міжпланетна станція «Марс-3» була запущена 28 травня 1971 року, спускний апарат припинив передачу сигналу (імовірно вийшов з ладу через пилової бурі) через 20 секунд після посадки 2 грудня 1971 року. Присутність мобільних апаратів в цих місіях приховувалася протягом 20 років.[3]

ПрОП-М належить до групи планетоходів, які мають дротовий зв’язок з апаратом, що доставив їх на поверхню планети. Дротовий зв’язок призначений для підключення електроживлення та передачі телеметричної інформації з планетохода. Такі планетоходи можуть бути досить простими і легкими, використовуватися для отримання даних про поверхню поблизу спускного апарату.[24]

ПрОП-М призначений для вивчення фізико-механічних властивостей ґрунту планети за допомогою динамічного пенетрометра та радіаційного вимірювача щільності. Для переміщення він забезпечений лижно-крокуючим рушієм. Рух в заданому напрямку здійснюється за рахунок почергового перенесення лижних опор і корпусу. Поворот реалізується шляхом переміщення опор в протилежних напрямках. При торканні перешкоди одним з бамперів відбувається автоматичне маневрування планетохода відповідно до заданого алгоритму: відхід назад, поворот на деякий кут, рух вперед. Лижно-крокуючий рушій забезпечує високі тягово-зчіпні властивості на сипучих ґрунтах. Основні параметри планетохода: маса – 3.5 кг, габаритні розміри – 0.25 x 0.22 x 0.125 м, радіус дії – до 15 м.[24] Швидкість пересування – 1 метр/год (після переміщення на 1 метр, марсохід повинен зупинятися для отримання команд управління з Землі).[1]

Хоча посадочні модулі «Марс-2» і «Марс-3» вийшли з ладу, орбітальні апарати, які їх супроводжували, успішно виконали свої місії і передали на Землю цінні наукові дані. Орбітальні апарати продовжували свою роботу до серпня 1972 року, коли Радянський Союз оголосив про закінчення місії.[3] Спускний апарат «Марс-2» став першим рукотворним об’єктом, який досяг поверхні Марса. Екземпляр марсохода, що не виконував політ, виставлений в музеї Газодинамічної лабораторії в Петропавлівській фортеці в Санкт-Петербурзі.[1]

 

Посилання:

1. Прибор оценки проходимости — Марс. — Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8_%E2%80%94_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%81.
2. Файл:Mars3 iki.jpg. — Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Mars3_iki.jpg.
3. КРАСНЫЙ КОСМОС. Первый в истории марсоход достиг Марса в 1971 году. — Режим доступу: http://www.infuture.ru/news.php?news_id=155.
4. Марсоход. — Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%81%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4.
5. Марсохід. — Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%81%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4.
6. Планетохід. — Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4.
7. Файл:Rover Rus Mars3.jpg. — Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Rover_Rus_Mars3.jpg.
8. Марс (космическая программа) . — Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%81_%28%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%BC%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BC%D0%B0%29.
9. Марс-2. — Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%81-2.
10. Марс-3. — Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%81-3.
11. Марс-3. — Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%81-3.
12. Космические аппараты серии Марс-71 НПО им. С.А.Лавочкина. — Режим доступу: http://www.laspace.ru/rus/mars23.php.
13. Mars 2 // NASA – NSSDC – Spacecraft – Details. — Режим доступу: http://nssdc.gsfc.nasa.gov/nmc/masterCatalog.do?sc=1971-045A.
14. Mars 2 Lander // NASA – NSSDC – Spacecraft – Details. — Режим доступу: http://nssdc.gsfc.nasa.gov/nmc/masterCatalog.do?sc=1971-045D.
15. Mars 3 // NASA – NSSDC – Spacecraft – Details. — Режим доступу: http://nssdc.gsfc.nasa.gov/nmc/spacecraftDisplay.do?id=1971-049A.
16. Mars 3 Lander // NASA – NSSDC – Spacecraft – Details. — Режим доступу: http://nssdc.gsfc.nasa.gov/nmc/spacecraftDisplay.do?id=1971-049F.
17. The VSM: Martian probes. — Режим доступу: http://vsm.host.ru/e_mars.htm.
18. From Moonrover to Marsrover. Part 1 of 2. — Режим доступу: http://www.youtube.com/embed/nF2gU3_9WC4.
19. Марс-2,-3. M71 – unmanned landers, orbiters and first marsrover launched to Mars in 1971. — Режим доступу: http://www.youtube.com/embed/a-W-4X3zSoI.
20. Mars. — Режим доступу: http://en.wikipedia.org/wiki/Mars.
21. Марс. — Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%81_%28%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B0%29.
22. Марс. — Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%81_%28%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B0%29.
23. Tank on the Moon. — Режим доступу: http://science.discovery.com/tv/tank/tank.html .
24. Планетоходы / А.Л. Кемурджиан, В.В. Громов, И.Ф. Кажукало [и др.]; под ред. А.Л. Кемурджиана. — [2-е изд.]. — М.: Машиностроение, 1993. – 400с.
25. Бабакин, Георгий Николаевич. — Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D0%BD,_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87.
26. НПО имени С. А. Лавочкина. — Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%9F%D0%9E_%D0%9B%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D0%B0.
27. ФГУП «Научно-производственное объединение им. С. А. Лавочкина». — Режим доступу: http://www.laspace.ru.
28. Кемурджиан, Александр Леонович. — Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B5%D0%BC%D1%83%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%B8%D0%B0%D0%BD,_%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87.
29. ОАО «ВНИИтрансмаш». — Режим доступу: http://www.vniitransmash.ru/.
30. Газодинамическая лаборатория. — Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%94%D0%9B.
 

---

¹ Цей файл є суспільним надбанням, оскільки його було створено NASA.
² Автор опублікував цей твір під ліцензією Creative Commons Attribution-Share Alike 3.0 Unported.